This article is dedicated to understanding the nature of conscience, its essential manifestations and features. Conscience is the “core” of a person’s moral life. The conscience acts activate and accumulate the internal energies of the person, which help him/her to be fully connected with the world and to carry out a thorough evaluation of both his/her actions and Others. Therefore, the phenomenon of conscience is inextricably linked to the freedom of a person and his/her efforts to exercise himself/herself as a (...) Human, to find his/her own inner voice. Despite its intimacy, conscience never closes within the limits of individual existence, but has unconditional openness to the world, is a keen awareness of responsibility for our actions. Conscience is a testament of the fact that, at a deep level, we are rooted in, and inextricably linked to, one Reality. As a result of critical analysis, it is argued that conscience emerges as an internal potentiality of a person, a continuous process of self-determination and formation. Conscience is dialectic in nature, combining internal/external, individual/social, subjective/objective, rational/irrational aspects. The complexity of the phenomenon is manifested in the attempts to symbolically identify it as Call, Witness, Demon, Worm, Judge, etc. Conscience is impossible outside the dialogue of the person with himself/herself and Others, because in the communication process the inner growth and formation of the person take place. Conscience defines a “coordinate system” within which a person’s life moves and divides the line between Good and Evil, Real and Ideal, Existent and Desired. Accordingly, conscience is ideal in essence and is an indispensable structure of human consciousness, linked to the boundary questions of a person regarding his/her own nature. (shrink)

Mykhailo Drahomanov was an outstanding scientist, philosopher and leader of Ukrainian national movement in the second half of the 19th century. He has communicated actively with the Eastern-Galician intellectuals in the fields of polical and cultural affairs during more than two decades. One of main directions of cooperation there were contacts in the sphere of inlightening. The most fruitful stage of M. Drahomanov's participation in educational life of Eastern Galicia is related to activity of Ruthenian-Ukrainian Radical Party, which was founded (...) in 1890. First of all M. Drahomanov has became an author of row of works for people. These were the articles for radical periodical "Khliborob" and the series of brochures. The only idea of scientist's popular heritage was the conception of human rights and freedoms - the social, political, national and religious ones - and the struggle for them. The leading members of RURP - S. Danylovych, I. Harasymovych, M. Pavlyk, K. Tryliovskyi, I. Franko, R. Yarosevych - helped M. Drahomanov for realization of his ideas, published and distributed his works among the Galician peasants. M. Drahomanov's popular heritage has been reprinted during the period of the late 19th - the first one third of 20th centiries not only in the Western-Ukrainian lands. (shrink)

The article is devoted to the S. Gogotskomu, outstanding Ukrainian philosopher. Proceedings Gogotskogo played a crucial role in spreading the philosophy of I. Kant in Ukraine.

The article explores the unique, its essence and role in the development of types of rationality. The unique is explained as unrepeatable, which does not fit into the actual implemented reversibility, repeatability and cyclicality. This is a universal property that is inherent in the individual education and is expressed in the individual and unique elements, properties and relations. The purpose of the research is to reveal the unique as a scientific concept, apply it to the rationale for the processes of (...) changing types of rationality. The connection of the unique with a single, natural, indefinite, negation is revealed. Negation is presented as a form of thinking of a cognizing subject for the realities of scientific knowledge. Analysis of recent research and publications, initiated the solution of the problem of unique : use of the articles by authors G. Bashlyar, P. Burak, P. А. Vodopyanov, A. I. Zelenkov, V. H. Voronkova, O. P. Punchenko, I. Prigogine, I. Stengers, V. S. Stepin, L. P. Turkin and others. Research Methodology: general logical and theoretical research methods are used, representing their procedural adaptation to the solution of the problem. Unique in science is determined by the subject through its critical understanding of innovation, value context and essential for a given level of development of science. It is divided by type, depending on the scientific problems to be solved. Scientific novelty – unique is presented as a form of rationality movement, the moment of development of knowledge, it is also a test of knowledge for innovation, scientific character, clarification and their correlation. The types of rationality – classical, non-classical and post-non-classical – are identified and the role of the unique in their development and changes is clarified. Results of the research : on the analysis of the development of the natural sciences, it was proved that the change of types of rationality is associated with the growth of the innovative spirit of these sciences. Conclusions – the innovative potential constantly consisted in the damage to the stability of the old methodological principles that could not be adapted to the new discoveries. In classical rationality, unique principles were: unambiguity, clarity, obviousness; in non-classical – relativity, complexity, chance, complementarity; in the post-non-classical determining principles are steel: nonlinearity, chaos, self-organization, open systems, and more. The change of types of rationality gradually turned the unique from exceptions for natural science into its subject. (shrink)

The article presents the results of the analysis of international legal regulation of the protection of freedom of speech, the right to freedom of expression within the UN and the Council of Europe. A comparative analysis of the definition of the right to express views and beliefs in various international legal acts was made. The case law of the European Court of Human Rights in cases related to the exercise of the right to express one's views and beliefs on the (...) Internet was considered. The analysis of the legislation of foreign countries regulating the right to express views and beliefs online was carried out. The materials of the article are of practical value for scientists and practitioners dealing with the issues of legal regulation of freedom of speech, the right to express views and beliefs, for forecasting and planning scientific research, improving legislation, for higher education teachers in educational activities, as well as for all interested persons. (shrink)

У статті досліджено концепцію міфу у працях М. Еліаде. Визначено, що М. Еліаде розглядає міф як невід’ємний структурний компонент реальності культури, відмежовуючи його від «несправжніх» оповідей. Надана характеристика основних складових частин міфу у працях М. Еліаде. Доведено, що, згідно з концепцією М. Еліаде, міф повертає людину до витоків світу, відповідає її екзистенційним запитам, надає людині необхідні паттерни поведінки. Відзначається, що навіть після процесів деміфологізації, міф, яким його бачить румунський мислитель, продовжує відігравати ключову роль у житті людини, оскільки сприяє створенню важливих (...) традицій, політичних та релігійних течій, літературних творів і витворів мистецтва, а на індивідуальному рівні проявляється у вигляді фантазій та сновидінь. (shrink)

The article explains the essence and architectonics of informatization and the constructivism of its impact on all spheres of social development. This process has contradictions related to the intensive development of new information technologies, modernization processes and their revolutionary influence on all spheres of public life. As a dialectical process, informatization is explained as a factor containing risks in the development of a scientific knowledge. These risks are associated with the informatization of the individual about the state of the information (...) resources of science which generates the process of amplification of foundation of the development of various forms of extra-scientific knowledge. Risk is characterized as a share of "bad" in "good", it is associated with subjectivism and destructivism in the interpretation of true scientific knowledge, its use in selfish interests. In the information age, technological development has led to the fact that attention has shifted from objectives to means. Not the search for truth but the solution of the status problems became the main thing. Attention is focused on the specific weight of the development of quasi-science and anti-science which consciously distort the idea of science about the essence of natural and social reality. Pseudoscience is explained as an intellectual activity of the subject, imitating scientific activity and not bringing increments of a new objectively true knowledge. The attention is on the formation of the psevdoequivalence of subject which leads to his spiritual disintegration and the loss him capacity to discern truth. The process of strengthening information cynicism in the public consciousness which is formed by modern informatization processes is disclosed. Information cynicism is presented as a form of worldview reflecting a nihilistic attitude to info-resources and forming a mistrust of the truth of any information including science-based. And as a result there is a real threat of falsification and speculation on modern but not very productive areas. (shrink)

У статті аналізуються шляхи формування екзистенціально-смисложиттєвих орієнтацій віруючих пізньопротестантських конфесій. Висвітлюються особливості екзистенціальних ситуацій в процесі цього формування. Порушено проблему, пов’язану з генетично-прогностичним аналізом пізньо-протестантських конфесій, що допомагає встановити картину їхнього розвитку. У вітчизняному науковому просторі немає напрацювань, які б безпосередньо пов’язувалися з екзистенціально-смисложиттєвими орієнтаціями представників згаданих конфесій. Автор доводить, що бажання уникнути смерті як стану цілковитого знищення націлює віруючого на формування екзистенціально-смисложиттєвих орієнтацій, які допомагають здійснити своє спасіння завдяки конкретним вчинкам, власній життєорганізації, що вимагають строгого дотримання віри та моралі.

The article deals with the genesis of the term "intelligentsia" within historical dimension, consideration of basic approaches and interpretation of this concept. The origins of the definition as well as its content in diverse historical periods are considered on the basis of a number of sources. The basic issues of contemporary discussion concerning an interpretation of the intelligentsia concept within the sphere of Ukrainian science and media are distinguished. The analysis of genesis and transformation of content of the intelligentsia definition (...) within historical dimension allows to make such conclusions. Firstly, a lack of clear and approved theory concerning the origins of intelligentsia concept has caused further mythologization of the latter. Eventually, some theses about history of the definition have become more popular and have complicated the view of a full picture. In particular, it applies to attribution of the authorship of this term to P. Boborykin and simultaneous disregard of evidences for a "Polish trace" in genesis of the term. Secondly, a view of content of the definition is deeply subjective in the contexts of personal perception and particular historical period. It makes a formulation of universal definition impossible. This circumstance causes the need for consideration of intelligentsia phenomenon within certain chronological or even geographical boundaries. A perception of the intelligentsia definition can became thereby a source for study of history of some period, country or nation. Finally, the author discerns such issues concerning an interpretation of the intelligentsia concept. The first issue deals with universality/specificity of the term, or it has a wider application?). The second one is the content of the concept in Russian Empire and USSR. The third issue concerns the relation of concepts "intelligentsia" and "the intellectuals". These circumstances make it difficult to study the topic, while actualizing the need for further balanced scientific research in this field. (shrink)

У статті на основі аналізу ролі загальнологічних методів та аналізу принципів причинності, інваріантності, збереження, симетрії та спостережуваності розкривається методологічний зміст об’єктивності. З’ясування філософського, зокрема онтологічного, змісту цих принципів стає основою їх регуляторної ролі в науковому пізнанні. Обґрунтовано релевантність принципу об’єктивності типу наукової раціональності. Показано релевантність принципу об’єктивності сучасному стану методологічної свідомості певної науки. Досліджено еволюційний вимір релевантності об’єктивності знання науковій раціональності. Показано значення суб’єктного виміру у функціонуванні методологічних трендів у сучасній науці. Суб’єктний вимір розкрито як когнітивний вимір виробництва знання. З’ясовано (...) його значення для становлення науки як когнітивної системи. (shrink)

У статті з позицій холістичого підходу на основі сучасних досягнень когнітивної науки висвітлюється когнітивна активність особистості. Показано обмеженість редукції когнітивної активності особистості до функціональних аспектів обробки інформації. Проаналізовано інформаційний і гетерофеноменологічний підходи до когнітивної активності особистості. Розглядається також когнітивна активність особистості в локусі пам’яті. Це дає можливість перейти від розгляду когнітивної активності як об’єкта моделювання, теоретичного та методологічного реконструювання до розробки її як основи відтворення цілісності й тотожності особистості самій собі в часовому вимірі.

У статті розглядається застосування репрезентацій у методологічній реконструкції еволюції систем знання. Доведено, зокрема, що перехід від лінгвістичного до когнітивного повороту в науці зумовлений запровадженням ментальної репрезентації. Проаналізовано різні напрями в її доcлідженні. З’ясовано, що вона постає як складова психічної реальності та її моделювання в науці. Перехід до методологічної реконструкції в еволюції систем знання вимагає розгляду репрезентації. Досліджено можливість застосування менталістських і феноменологічних розробок репрезентації у формах об’єктивного наукового знання. Показано, що в системах об’єктивного знання потрібно розглядати репрезентацію у вигляді ідеалізованої (...) предметності знання. Вона являє собою результат когнітивної активності людини у вигляді способу постання об’єкта в знанні. Запровадження ідеалізованої предметності дає змогу ввести в розгляд новий вид детермінації. Досі приділяли увагу детермінації об’єкта у знанні та її філософсько-категоріальним засадам. Ідеалізована предметність виявляє внутрішній вимір знання. Це дає можливість глибше розкрити відмінність знання від об’єкта й від ментальних станів суб’єкта. Досліджено еволюцію систем способу подання, представлення об’єкта в знанні на різних етапах розвитку наукової теорії. (shrink)

У статті розглядається введення когнітивного аспекту в дослідження комунікації. Обґрунтовано необхідність введення поняття «когнітивна комунікація». Показано, що когнітивна комунікація поєднує інформаційну та когнітивну взаємодії. Розробка когнітивної комунікації спирається на сучасні когнітивні дослідження. Когнітивні дослідження виявляють значення сполученості структурних та лінгвістичних змін у процесі комунікації. Розкривається значення структурованості в когнітивній комунікації, яка виявляє її процесуальність. На відміну від передачі повідомлень, що розкриває комунікацію як інформаційну взаємодію, когнітивна комунікація виявляє значення когнітивної взаємодії учасників у процесі здійснення комунікації. Виявляється незворотність когнітивної комунікації. Важливим (...) стає задіяння когнітивної складової учасників процесу, яке набуває форми гри. Різний ступінь задіяності когнітивних здатностей у процесі комунікації визначає її ефективність та успішність. Обґрунтовано необхідність нового розуміння когнітивної комунікації в науці. Введено в розгляд комунікацію через репрезентацію. Комунікація через репрезентацію об’єднує пізнавальну, когнітивну та інформаційну взаємодії. Комунікація через репрезентацію виявляє знаннєві, когнітивні передумови творення нового способу представлення об’єкта у знанні. Вона виявляє інтегральну сполученість пізнавальних дій учасників комунікації у сфері знання. Розкриваються особливості комунікації через репрезентацію в класичній та сучасній науці. (shrink)

The article analyzes the features of poetic reflection in the work of A. Krymsky in the relation "man-nature". Coverage of this problem in the conditions of postmodern philosophical discourse requires appropriate embeddedness in the national and cultural experience. Moreover, the poetry of A. Krymsky manifests the deep experiences of the Ukrainian man's ties with the natural world, which includes the actualization of the inner nature of man. The author seeks to "write out" the laws of the "moral constitution" according to (...) which a person is worthy of his purpose of being in nature "has the right" to love according to the vocation of his convictions, his needs and inclinations. On the one hand, the author seems to call us to abide by these "laws", but, on the other hand, his thoughts divert from such categoricalness into the space of "identity" and confessional repentance. As follows from the above, the dignity of a person consists in the awakening and strengthening of an independent, responsible, formed on the path of enriching the inner life of a spiritual personality and the search for a free egress. And in this, in fact, the highest value of the relevance of postmodern self-communication in the interpretation of the poetic work of A. Krymsky is developed. (shrink)

The article deals with the metaphysics of cognitive processes in media reality formation. Metaphysics reveals being and nothingness. Processes and discourse practices are regarded as cognitive processes. There is a distinction between media reality, hyper reality and virtual reality. The relationship between reality and information processes is being explored. The metaphysics of media-reality influences the existence of man and society, touches upon the value foundations of being and introduces the way to transform them. The metaphysical dimension of cognitive processes opens (...) up new forms of media reality impact on society. It is considered to be an integrative form uniting the representatives of different groups in achieving a specific goal. (shrink)